Мої помітки: “Включайся!” Шерил Сендберґ

Моя професійна деформація – фокусуватись в книжках на кар’єрних порадах, історіях, корисностях. Без претензії на “ось найголовніше” – ділюсь тим, що відмітила для себе у “Включайся!” (Lean In в оригіналі) колишньої директорки Google і сьогоднішньої Facebook. Всі ці цитати відгукують в мені великою кількістю реальних прикладів з досвіду, і тому згодна к кожним словом. Тому залишаю їх собі і буду рада обговорити з вами.

Біохаки щасливої кар’єри

Хтось в пошуках знання про те, як стати більш щасливим, здоровим і, як результат, більш ефективним професійно, читає “10 порад від adme.ru” і за 2 секунди їх забуває, а хтось опрацьовує сотні джерел, тестує на собі і ділиться інсайтами. Ще є такі, кого ця тема взагалі не торкає, але зараз я не про них.

“Включайся!” Шерил Сендберґ. Фемінні нюанси кар’єри

Фокусуватись в книжках на кар’єрних історіях – професійна деформація, так. Без претензії на “ось найголовніше” – ділюсь тим, що відмітила у “Включайся!” (Lean In в оригіналі) колишньої директорки Google і сьогоднішньої Facebook. Всі ці цитати відгукуються морем реальних прикладів з досвіду, і тому згодна к кожним словом.

І ще: хоч книга написана в основному про жінок і для жінок, як на мене, обрані поради рівнозначно універсальні. Читайте і беріть в роботу. Далі цитати.

Про впевненість в собі

З огляду на те, як швидко все відбувається в сучасному світі, хапатися за можливості нині важливіше, ніж будь-коли. Мало хто з менеджерів має вдосталь часу, щоб вдумливо розглянути кандидатури всіх претендентів на посаду, годі казати про те, аби переконувати найскромніших подати заявки. І дедалі частіше немає когось, хто встановлює чіткі можливості – вони просто виникають, коли людина раптом бере щось пробувати. А потім це стає її постійною роботою. 

Вірджинія Рометі, перша жінка на посаді генерального директора IBM, розповіла, що колись їй запропонували “круту роботу”. Вона занепокоїлась, що не має для неї достатньо досвіду, і сказала рекрутеру, що має подумати. Увечері вона обговорювала пропозицію зі своїм чоловіком, і той зауважив: “Думаєш, хоч один чоловік так зреагував би?”. “Тоді я зрозуміла, що треба бути дуже впевненою, навіть якщо всередині ти дуже критична до того, що знаєш, а що ні. А це, в свою чергу, спонукає тебе ризикнути”

***

За даними внутрішнього звіту Hewlett-Packard, жінки змагаються за вакансію тільки тоді, коли оцінюють власну відповідність зазначеним критеріям як стовідсоткову. Чоловіки наважуються на змагання, коли вважають, що задовольняють 60% вимог. Така різниця створює великою мірою ефект доміно. Варто змінити позицію і замість “Я не готова це робити” пристати на позицію “Я хочу це робити – і навчусь, роблячи”. 

Про те, як звертатись до роботодавця мрії

Приблизно через місяць після того, як я прийшла у Facebook, мені зателефонувала Лорі Ґолер, маркетингова директорка eBay. Ми були трохи знайомі, але вона чітко дала зрозуміти, що це діловий дзвінок, і перейшла до суті. “Я хочу працювати разом з тобою у Facebook, – сказала вона. – Тож вирішила подзвонити і розповісти, що я найкраще вмію та найбільше хочу робити. Потім до мене дійшло, що всі таке розповідають. Тому натомість я запитаю: із чим у тебе найбільша проблема і як я можу її розв’язати?”

У мене щелепа відвисла до колін. За попередні десять років я найняла на роботу тисячі людей, і ніхто не казав нічого бодай віддалено схожого. Зазвичай люди зосереджуються на тому, щоб знайти собі відповідну посаду, припускаючи, що їх вміння стануть у пригоді компанії. Лорі поставила потреби Facebook на перше місце. Це обеззброювало. 

Про вибір роботодавця

Ерик Шмідт (на той час генеральний директор Google) дав мені, певно, найкориснішу кар’єрну пораду з усіх, що я колись чула. Він накрив долонею мою табличку (порівняння потенційних роботодавців і пропозицій) та сказав не бути ідіоткою (і це теж, до речі, непогана порада). А потім прояснив, що у виборі роботи важливий один-єдиний критерій – швидкість зростання. Коли компанії швидко розвиваються,  у них завжди роботи більше, ніж людей, які її виконують. Коли компанії розвиваються повільно чи зупиняються в розвитку, роботи менше, а людей, яким немає чого робити – більше. Починається стагнація, зав’язуються підкилимні ігри, всі застрягають у своєму розвитку. “Коли тобі пропонують місце в космічному кораблі, ти не питаєш, яке це місце. Ти просто заскакуєш на борт”

Про наставництво

Не один рік я підтримувала одну винятково здібну молоду жінку з команди Google, давала поради щоразу, коли їй випадало прийняти важливе рішення. Я ніколи не називала себе її наставницею, проте вклала чимало часу в її розвиток. Тож була неабияк здивована, коли одного дня вона категорично заявила, що в неї “ніколи не було наставника чи когось, хто б про неї дбав”. Я запитала, який сенс вона вкладає в слово “наставник”. Вона пояснила, що наставник – це це людина, з якою вона могла б розмовляти принаймні годину щотижня. Я всміхнулась і подумала: “Це не наставник, це психотерапевт”. 

Про сміливість просити

Не бійтесь просити, нехай навіть це звучить досить відчайдушно. Чимало жінок приймають пропозицію, навіть не намагаючись ще й викроїти час на спілкування з сім’єю. Інші, навпаки, відмовляються, навіть не припускаючи, що можна обговорити можливість щодня доволі рано приходити додому. Але прямота відкриває нові можливості. 

Всяка робота вимагає жертв. Завдання – уникнути марних жертв. 

Как приручить рекрутера. И, кстати, зачем

Наверняка у вас уже есть опыт взаимодействия с рекрутером. То ли хантил он (или она) вас, то ли вы сами искали, куда бы пристроить свое резюме и обращались к специалисту. Ну, или в самом крайнем случае – вы могли видеть фильмы про этих самых сорвиголов, например, Recruit с Аль Пачино или Friends with benefits с Милой и Джастином. О хедхантерах знают многие, но не все понимают, как они работают и как с ними строить взаимовыгодные отношения. Об этом как раз и расскажу. 

Для начала краткая справка

Название рекрутер, как и многие в бизнесе, пошло от военного recruit – вербовать новобранцев в армию. Суть задачи до сих пор остается той же – рекрутер ищет подходящих кандидатов под открытые вакансии компании-заказчика, сопровождает их во время всего процесса отбора вплоть до окончания испытательного срока и за это получает свою кровную комиссию, обычно – определенный процент от годовой заработной платы финалиста. 

Когда говорят о рекрутерах, чаще все-таки имеют ввиду внешнего подрядчика, а не внутреннего HR специалиста, то есть он работает не в, а на компанию заказчика.

Заказчик – всегда компания, в которой открыта вакансия, а не счастливчик, которого наняли. И тут есть два следствия для вас как кандидата – хорошее и не очень. Хорошее – для вас этот процесс всегда бесплатен. Не очень – то, что рекрутер не будет искать вакансию под вас, и помочь в краткосрочной перспективе сможет только если у него в работе есть то, что вам подходит. 

Да, есть такое направление как кадровые агентства, и вот они рассылают ваше резюме всем подряд и берут деньги в случае успешного совпадения с вас. Это про другое. И в Украине, кстати, работа кадровых агентств запрещена “Законом України про зайнятість населення”.

Ст. 37.2 Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з працевлаштування здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги.

Если рекрутер работает в определенной нише, и она – ваша (например, юристы в юридических компаниях), а вы – отличный кандидат, он может даже подключиться к процессу вашего продвижения, связаться с компаниями и предложить вашу кандидатуру; но даже в этом случае услуги оплачивает компания. На законных же основаниях с кандидатами как клиентами работают карьерные консультанты и коучи.

Рекрутер может быть как независимым фрилансером, так сотрудником агентства – для вас как кандидатов, по сути, разницы нет. Отличнейший рекрутер может работать сам и только на свое имя, а может представлять агентство мирового масштаба. 

Итак, если рекрутер работает не на вас, а на компанию, то какой смысл вообще с ним поддерживать долгосрочные отношения, отвечать, даже если вакансия не подходит, рекомендовать кого-то? Рассказываю.

Про отношения с рекрутером

  1. Рекрутеры – это коммуникаторы. Их хлеб – это знание рынка, людей, тенденций, инсайдерской информации о том, что происходит в компании. И да, информацию эту они получают в основном от вас, кандидатов. И да, они могут очень вовремя поделиться важным с вами, посоветовать, например, куда стоит пойти на собеседование, а куда – ни в коем случае. Хорошо иметь такой источник, да?
  2. Если рекрутер обращается к вам за рекомендациями – значит, он вас уважает как профессионала и как личность. А это, в свою очередь, значит, что он вполне вероятно вспомнит о вас, если о рекомендации на Должность Вашей Мечты спросят его. 
  3. В тот момент, когда у рекрутера есть отличный заказ и подходящая для вакансия, о ком он вспомнит в первую очередь? Ага. 
  4. Толковый рекрутер много понимает про внутреннюю кухню разных бизнесов, и при необходимости сможет проконсультировать вас, даже если работу вы не ищете, а проблема ваша – внутри компании. 
  5. Рекрутер знает много о Вакансии Вашей Мечты, о линейных руководителях, о культуре компании и т.д. Более того, он много знает о том, как правильно себя презентовать, на чем сделать акцент, а над чем поработать. Пользуйтесь с умом!  
  6. Помимо всех этих бизнес факторов, после такого интимного процесса как собеседование легко найти общие интересы и симпатию. У меня за годы в этой профессии есть целый ряд друзей, с которыми мы начали общаться именно после собеседования. И да, мой муж – мой бывший кандидат на одну из вакансий 🙂

Итак, ЗАЧЕМ – вроде бы понятно. Теперь – пара советов КАК

  • Будте максимально честными и открытыми, насколько вам позволяет совесть и криминальный кодекс; расскажите рекрутеру, если у вас есть на руках предложение от другой компании, явная перспектива уехать с мужем-экспатом в другую страну или если жена беременна и работа нужна срочно. Тем более, если что-то меняется в процессе того, как вас собеседуют в компанию. Да, вы можете не получить именно эту работу, и да, это может сыграть против вас. Но тут действуют законы общечеловеческие и кармические – работа, полученная через обман, обычно счастья не приносит. Проверено многократно. 
  • Не ленитесь покопаться в памяти и записной книжке и порекомендовать хороших кандидатов из своего нетворка. Важно: хороший рекрутер спрашивает вас не о тех, кому вакансия может быть интересна, а о тех, кто отличный специалист в этой сфере, даже если его все устраивает и работу он ну совершенно не ищет. Если уж рекомендуете безработного друга, который не совсем подходит под описание, то раскройте карты. Из моего опыта – отличные специалисты очень внимательны к своей репутации и рекомендуют только лучших. И рекрутеры им очень благодарны!
  • Оставайтесь адекватным и профессиональным человеком, даже когда вы на коне, перспективы впереди – самые радужные и работу менять вы ну совершенно не собираетесь. Совет из серии “Спасибо, Кэп!”, скажете? Отнюдь. У каждого рекрутера хорошая пачка историй, когда потенциальный кандидат грубил и бросал трубку, а через месяц смиренно перезванивал и спрашивал, нет ли чего для него. Просто поверьте банальной статистике и опыту – внезапно и неожиданно остаться без работы может каждый. Тут все просто – не поленитесь лишний раз пообщаться, узнать новости, поделиться своими. И да – обязательно предупредите заранее, если планы изменились и вы не сможет быть на собеседовании! Уверена, что мой читатель это и так понимает, это больше о наболевшем 🙂

И да, знаю по себе – большая часть кайфа работы рекрутера – это постоянное общение с интересными, профессиональными людьми. Не лишайте себя возможности сделать этот кайф взаимным 🙂

Біохаки щасливої кар’єри

Хтось в пошуках знання про те, як стати більш щасливим, здоровим і, як результат, більш ефективним професійно, читає “10 порад від adme.ru” і за 2 секунди їх забуває, а хтось опрацьовує сотні джерел, тестує на собі і ділиться інсайтами. Ще є такі, кого ця тема взагалі не торкає, але зараз я не про них. 

Так ось, Томас Барето, VP of Engineering каліфорнійської софтверної компанії Box (управляють контентом в хмарі, 2200+ працівників), саме з таких шалених останніх. 5 підвищень, зростання команди підлеглих з 5 до 150 інженерів, успішне проведення бізнесу через IPO – можливо, йому просто пощастило, але Томас переконує, що все це завдяки біохакам.

Інтерв’ю з ним на First Round Review настільки насичене “м’ясом” ідей, що я не змогла пройти повз. Далі – деякі з них. 

Нічого так не підвищує продуктивність, як відповідальність

Біохаки – це не тільки про управління біоритмами і суперфуди. Значною мірою це про підвищення здатності ефективно мислити і розвиватись. І тут Томас в першу чергу говорить про внутрішній локус контролю. Теорія не нова – якщо людина відчуває, що вона може впливати на ситуацію, її мотивація зростає. Бути пасивним шматком системи, чия думка нікому не потібна, втоптує в землю. 

Як підвищити мотивацію команди? Як варіант – давати учасникам відчути, що вони реально впливають на те, що відбувається. Наприклад, давати їм можливість побути на вашому місці під час зустрічі, проводити її, давати зворотний зв’язок іншим, оцінювати проекти. Або ще – кожен з учасників команди привчається оцінювати ефективність кожної зустрічі від 1 до 5, озвучувати оцінку разом із конструктивним фідбеком щодо того, як її довести до 5. Це швидко розвиває почуття власної відповідальності за те, що відбувається.

Що ще трапляється в кризових ситуаціях: люди підсвідомо намагаються зняти з себе відповідальність замість того, щоб “вирулювати”. Нам здається, що пасивна позиція викликає симпатію і співчуття в інших. Щось типу того, щоб лягти на спину і махати привітно лапками 🙂

Алі – ні, не так. В цій ситуації людина не тільки відчуває себе безпомічною, інші її теж сприймають як неефективну і слабку. 

Експеримент: групу учасників розділити по парам і попросити одного з пари розповісти будь-яку ситуацію з позиції жертви, після чого інших розказує, як воно сприймалось і які емоції викликало. І потім іще раз – розповісти те саме, але з позиції людини, яка несе відповідальність за ситуацію. 

Результат досить очікуваний – жертва сприймається як слабка і пасивна, відповідальна людина – як впевнена і сильна, навіть якщо фактично розповідає про те, як епічно нафакапила. 

Як розвивати відповідальний спосіб мислення? Відслідковувати і усвідомлювати те, як ви описуєте будь-яку ситуацію: як те, що звалилось на голову / сталось із вами чи одразу думаєте, що могли б зробити по-іншому, незважаючи на те, що було її причиною.

Контроль одним реченням

Почати – це половина роботи. Наприклад, іноді відкриваєш завалений інбокс, і хочеться його тут же закрити і переміститись в Facebook, бо розгребти то все виглядає малореально. 

Хак:

  1. Вдихнути – видихнути
  2. Вікрити лист – написати 1 речення відповіді – залишити в драфті
  3. Повторити зі стількома листами, на скільки вистачить запалу
  4. Подихати іще
  5. Повернутись до першого листа вже щоб відповісти фінально

Найбільше диво в такій механіці – це те, яка кількість драфтів відправляється потім без правок. 1 речення. Купа зекономленого часу

Не щастя, а внутрішня стійкість і гнучкість є антидотом до стресу

Стрес може випалити все, якщо він стає хронічним. Мабуть, тому людство так активно шукає способи його побороти. 

Одним із правил, яке Томас визнав універсальним з досвіду багатьох успішних і ефективних – це фізичне навантаження чи медитація до сніданку. І те, і інше вивільняє ендорфіни, “гормони щастя”, такі собі внутрішні опіати, і це є основою протидії хронічному стресу. Можна і нормально так вжахнути крос зранку, але навіть 5 хвилин бігу, 10 хвилин медитації чи 15 хвилин в сауні достатньо! Томас нічого не пише про секс, але, думаю, і його варто включити в список вранішніх опцій)

Медитація для багатьох звучить як щось екзотично-езотеричне, проте існує купа ресурсів, де можна знайти елементарні гайди для початківців. Наприклад, додатки – все більш попурятним стає Headspace. Я медитую свої 10 хвилин під голос Веряскіна з Buddha v gorode, ну а після хвилинної планки взагалі відчуваю, що день таки почався. 

Якщо в вашому офісі раптом немає кімнати для медитацій чи сауни – можна піти іншим шляхом. Наприклад, завести практику всім робити маленьку дихальну вправу перед кожною зустріччю, чи вмикати на декілька хвилин музику. А ще дуже ефективно починати з того, щоб кожен буквально декількома словами описав, що крутого і не дуже сталось із ним за останні дні. Або попросити описати парою слів “що думаю” і “що відчуваю”. Побачите, як зі створенням спільного психологічного поля неймовірно почне змінюватись атмосфера.

Іще один спосіб тренувати стійкість – піти не з середини, а із-зовні. Грати з холодом і теплом. Сауна, холодний душ – все, щоб жахнути себе в різку зміну сознішнього середовища. Як це працює: екстремальна зміна температури підвищує сприйняття ендорфіну організмом; тобто, далі все, що траплятиметься приємного протягом дня, буде здаватись більш кайфовим. Фактично це процес, протилежний до звикання до наркотиків: наркотична залежність притуплює реакції на власні гормони задоволення.

Отже, інтенсивний, проте короткотривалий стрес часто є навпаки корисним. Це як підготовка до івенту, до запуску нового продукту – всі працюють добу в милі, зате потім згадують той час як найяскравіший в роботі. 

Вдячність

Є така психологічна закономірність: будь-який досвід людина оцінює не за середнім чи сумарним враженням, а за піковою емоцію і емоцією вкінці. І якщо пік робочого для контролювати важко, то кінець – реально. Одна з дієвих практик – записувати те, за що відчув вдячність протягом дня (а підсвідомо нас всіх тягне навпаки пам’ятати неприємності, бо це – в основі глибин нашого виживання). 

Психологічно вдячність – це антидот страхам, суму і злості. 

Звідки брати додаткову життєву енергію?

Один із простих варіантів – практикувати “пози сили” – руки на стегнах, наприклад, чи ставити ступні на ширину плечей. Здається простим як двері, але це теж фізіологія. Таке пложення тіла підвищує рівень тестостерону і понижує кортизолу, що, в свою чергу, надає людині сил та впевненості. Томас пише, що не тільки сам практикує ці пози перед початком зустрічі, але і заохочує інших. Це може виглядати смішно – але реально підвищує якість участі і результати. Навіть якщо просто потрібно написати жорсткого листа – це працює. 

Іще один спосіб підвищити рівень тестостерону, дофаміну, серотоніну, і понизити кортизол – просто розправити плечі. До речі, працює і навпаки – неправильна постава часто є ознакою пониженого рівня гормонів сили і щастя. І люди, і тварини мають певну підсвідому психологічну особливість: людина з опущеними плечима і неправильною поставою зазвичай підкориться людині з правильною. Більше про поставу мені сподобалось тут. 

Ну і під кінець – про сон. 

Високий рівень енергії – вочевидь коли висипаєшся. В ідеалі не менше 20-30% часу віпочинку повинні бути в фазі глибокого сну. Все більше додатків і девайсів дозволють міряти ці показники, проте існують і більш прості способи самоаналізу.

Наприклад, почати фіксувати щодня суб’єктивну оцінку власного стану після сну – від 0 до 10. За якийсь час можна буде виявити закономірності – наприклад, що на вихідних ви висипаєтесь краще чи гірше, як впливає час останньої їжі чи заняття спрортом перед сном, освітленість кімнати, м’якість ліжка. Зміна умов сну дозволить суттєво підвищити якість відпочинку і, як результат, всього життя. 

Улюблений хак Томаса: відмовитись від блакитного світла екрану (ТВ, компа, телефона) перед сном. Саме від швидко знижує рівень мелатоніну (гормону, який запускає сон). Для цього можна або зовсім відмовитись від екранів за якийсь час, або придбати спецальні захисні окуляри. 

Продуктивне життя – це не обов’яково складно. Розвивайте в собі і навколишніх відповідальність. Навчіться згладжувати хронічний стрес через розвиток адаптивності і гнучкості. Практикуйте стрес точковий за допомогою сауни і холодного душу. Щодня свідомо проживайте вдячність. Висипайтесь і пробуйте “пози сили”. 

Життя варте того, щоб проживати його повноцінно!

Оригінал статті Box’s VP Engineering On Biohacks For A Better Career